Національна “гаряча лінія”
з попередження домашнього насильства. Тут можна цілодобово та анонімно отримати консультації щодо конкретної ситуації.
Втрутитися, якщо це не загрожує тобі.
Говори спокійно, але твердо й голосно (якщо навколо є люди, це приверне їхню увагу також). Можна сказати: «Стоп! Зупинися! Не роби цього! Я вже викликала/викликав поліцію».
Зателефонувати 102.
Це єдиний надійний номер для виклику поліції. Необхідно чітко описати ситуацію та зустріти екіпаж на місці. Якщо на твоєму телефоні інстальований мобільний додаток MyPol, натисни на червону кнопку виклику.
Викликати швидку,
якщо постраждала особа потребує допомоги медиків.
Не залишай постраждалу людину.
Спробуй допомогти: розташуй зручно, запропонуй теплий одяг чи воду, поясни, що зараз вона в безпеці.
Можеш задокументувати насильство на фото чи відео.
Це може стати доказом у кримінальній справі. Пам'ятай, що фото- та відеофіксація правопорушень є законною дією.
Контролювати дії поліцейських.
Запиши їхні імена та номери жетонів. Поліція має здійснити перевірку і за наявності доказів оформити адміністративний протокол. Співробітник поліції може на місці виписати терміновий заборонний припис. Це змусить кривдника негайно залишити помешкання і не контактувати з постраждалою особою до 10 днів.
Зателефонувати на Національну «гарячу лінію»
з попередження домашнього насильства, якщо поліція відмовляється проникати в помешкання постраждалих, документувати насильство або виписувати заборонний припис.
Якщо серед постраждалих є дитина,
допоможіть знайти контакти служб у справах дітей вашого міста, які займаються захистом прав дітей та служби у справах дітей вашого міста. Це можуть бути Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, соціальні служби, громадські організації тощо. Також звертайтесь на гарячу лінію МінСоцу 15-47.